Коти-летуни(автор: Василь Чудик) Знаєш, хочу тобі розповісти, Що на тижні в один із захмарених днів Я тобі покажу у брудному зимовому місті Справжніх сірих котів-летунів. Ми підемо удвох, нечутно взявшись за руки, Розуміючи все без даремних облудливих слів,І побачим сумних – бо ж так скоро хвилина розлуки – Справжніх сірих котів-летунів. Стане сумно і нам, та ніяких пояснень не треба. На порозі весна, і час вирушати на схід;І за мить у брудному зимовому небі Ми побачим чарівний котячий політ. Що з того, що котів цих колись я придумав у пісні; Їх немає в природі – це скаже нам кожен, мабуть;Я тобі покажу їх в брудному зимовому місті; Ти в них віриш – а значить, вони десь живуть.
***
Ілюзія життя(автор: Василь Чудик) Чого бракує нам – тепла,А може світла, може див,А може слів простих.Давай обійдемось без них.Пуста палітра – дощ всі фарби змив. Ми лиш безкрилі пташенята,Ні страху в нас, ні каяття.Ми лиш чіпляємось за грати,А нам здається за життя. Чого бракує нам, тобі й мені.І не моя вина,Що сонце ділиться навпіл, на два вогні.Давай-но сядемо за стіл,Налий вина собі й мені. Ми мов безкрилі пташенята,Ні страху в нас, ні каяття.Ми лиш чіпляємось за грати,А нам здається за життя. Чогось бракує нам, лиш не питай мене,Бо мабуть завтра все мине,Разом з цим смутком, з цим дощем.То все пусте, налиймо ще. Ми мов безкрилі пташенята,Підкинь нас – ні, не злетимо.Ми лиш щороку відзначаєм дати,А нам здається живемо.
Немає коментарів:
Дописати коментар