четвер, 24 грудня 2009 р.

Хочу поділитися твором-роздумом моєї мами про долю Українського народу.

В посланні до євреїв говориться, що віра допомогла прийняти Божу волю Аврааму, коли він « послухався та й пішов, не відаючи, куди йде», вірою Мойсей… відрікся зватися сином дочки фараонової», бо « хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху», « вірою Авель приніс Богові жертву…і, вмерши, він ще промовляє!»

Читаючи біблійні тексти, відчуваю трагедійність історій життя цих людей-героїв. Героїв, тому що вони змогли піднятись над буденністю, тимчасовими мирськими втіхами, а залишились в гармонії з власною совістю, свідомістю, відданими вищому призначенню людини. Чому? Тому, що вони здатні були чути ГОЛОС БОЖИЙ !

Саме ці якості присутні у наших національних героїв, які уже не для себе жили, а для стражденного українського народу. І хоч трагічні їх долі, але вони є вічні світильники, які промовляють усьому людству: український народ є!!! І цей народ цінний в очах Божих !Бо він, як той наріжний камінь, який не можна відкинути. І від ставлення до України, до її збереження як суверенної держави з усіма атрибутами: єдиною мовою, помісною церквою, недоторканністю кордонів, залежить і доля сусідніх держав (або їх процвітання, або їх руйнація )

6 -12-2009

Для мене вже дивним є побоювання людей сьогодні щодо збереження суверенної держави Україна. Я знаю про намагання Росії зробити з нас маріонеткову країну, а потім свою провінцію, оголосити нас як державу, яка не відбулась. Але наївні зусилля супер-держави Росії проти Божої волі. Це Бог подарував нам незалежність, хоч ми на момент 1991 року не були ще сформовані як національно свідома монолітна українська спільнота. Значний стрибок українці зробили за останні 5 років, коли титанічні зусилля для відновлення генетичної пам’яті народу зробив своїми справами президент Віктор Ющенко. І навіть у разі необрання його на повторний термін президентства , ми вже не віддамо своєї незалежності, бо стали тим народом, у якого « схід і захід разом!»

Інша справа, що це може загальмувати наш шлях до реформ і подолання кризових явищ, але це вже залежить від відсотків, які набере на виборах Ющенко, що дорівнює відсоткам населення України, яке зуміло подолати руїну, або, як сказав класик, « в головах розруху».

І, якщо треба для оновленої України ростити нову людину 40 років ( згадаймо шлях Мойсея та ізраїльського народу по пустелі), то так і буде. Але Україна вже є ! Бо так хоче Бог !!!

24-12 2009.

Ірина Іріс.